А Йосиф, купивши полотно, зняв Його, обгорнув полотном і поклав Його в гробі, що був висічений у скелі.( Мр.15, 46).

Гей, Україно, де твої хлопці!
Стомлене поле,
Зболені трави.
Хто ж нас погладить та й по головці?
Хто приголубить наші булави?
...А мої хлопці тай у могилах.
Їхні коні - по чужих хатах
А в моїх хлопців зломлені крила.
Як же їм, Боже, літати?
Гей, Україно, де твої дочки,
Сумно в господі без господині
Чорними стали білі садочки,
Пустка у душах, порожньо в скринях.
Ні могили, ні хресного знаку.
Щоби пам'ять розтерти на дерть!
Це тобі, Україно, подяка -
Щоб на всі покоління і
Ущерть!

     Господи! Страждання, муки й горе мого народу до Всевишньої скорботи зарахуй, і біди й погибель від землі й народу сущого відведи. Нині, прісно, і навіки-вічні відведи!
     Амінь!