Один з повішених злочинців зневажав Його, кажучи: "Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!" А другий, озвавшись, скартав його і мовив: "Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару? Бо ж ми приймаємо кару, гідну наших учинків, Цей же не зробив нічого злого". І додав: "Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство". Сказав Ісус до нього: "Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зо мною в раю" (Лк. 6, 23:39-43).

Поховайте мене на високій могилі
В ріднім краї таки, а не в чужині
І карії очі, і рученьки білі
Ночами насняться мені
Будуть плакать мені ненароджені діти,
Калинова на груди похилиться віть,
Та не втомиться жито в полях половіти,
А струна - жайворина у небі дзвеніть.
Я гукатиму вам через відстані й роки,
Озовусь в колоску і краплині води,
Оживи, моя земле - любий світе широкий,
Україні незламних синів народи!
Прилечу до вас правдою думи і пісні,
І молитвою мами до храму прийду.
А коли чорне горе над краєм нависне,
Я любов'ю своєю його відведу,
Понад тугу могил, над сумні холодини
Зійде Сонце Свободи, завжди молоде.
Ще обділить Вкраїна, наша славна родина
Спілим гроном і хлібом всіх добрих людей.

     Пом'яни, Господи, тих хто страждав та не втратив віри в тебе. Даруй їм Царство Небесне.