Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили. Ісус же обернувся до них і сказав: "Дочки єрусалимські, не плачте наді мною, а плачте над собою і над вашими дітьми! Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?" (Мр. 23: 27-28, 31).

     Україна - Мати. Плачте, доні мої, бо вселенське лихо чигає на вас. Плачте Марії, Анастасії, Ярини, Ксенії, Віри... самою долею вам було покладено на віку бути щасливими, кохати і радіти, засівати свою нивку і колисати дітей, зазнати втоми й втіхи, продовжувати хліборобський рід, і берегти його пісні, й правічні заповіді. І не ваша провина, що цей жорстокий світ розпорядився інакше.


     Із свідчень Анастасії Кучерук з Черкащини.

      "Моя мати десь почула, що біля Чуднова, були кагати качанів кукурудзи. Пухлими ногами дійти тринадцять кілометрів було дуже тяжко. Та що робити? Хто приліз ьуди та наївся зерен, той качався по полю від болю в животі. Такі вже додому не поверталися, там вони лежали покотом мертві. А хто ще міг яку жменю назбирати, то дивились, чи не їде вартовий на коні, бо як побачить живого серед мертвих, то б'є нагаєм з дротом на кінці. Під таку нагінку потрапила й моя мати.
     Вернулася додому на четвертий день, вся побита, аж чорна, з повириваним м'ясом від нагая. Хочемо їсти, але мовчимо, бо на ці рани дивитися тяжко. А чим матері допомогти? Чим і як?"
     Її горя нічим не втихомириш. Бачити, як діти пухнуть з голоду - то можна розум стратити. І тратили, і не відали вже, що творили, бо губили у божевіллі людську подобу".


     Свідчить Крикун Олександра.

     "Звали її Пріською. Помила дітей, натопила маковинням, закрила лядку і до ранку всі померли."

     Прісько, доню, що ж ти наробила? Гріх великий!.. Дітей вбила! Себе стратила... А ти, Ганно? Безумна Ганно! Стеряна Ганно! Дитя в казані зварила і як вовчиця рвала його зубами і вила, вила, вила, аж холонули далекі світи...

     Прости, Небо! Прости, Земле! Простіть, зорі! Всі сили земні і небесні, простіть муку і божевілля мого народу! Ту моторошну дику ніч, усі жахи, небачені від сотворіння світу! Простіть...