Ісусе, Спасителю наш, на доказ твоєї безмежної любові до нас і наше спасіння, Ти зволив прийняти пониження, погорду, несправедливий засуд і найболючішу смерть на хресті.
· · ·
| НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД |
|
||
|
Ісусе, Спасителю наш, на доказ твоєї безмежної любові до нас і наше спасіння, Ти зволив прийняти пониження, погорду, несправедливий засуд і найболючішу смерть на хресті. · · ·
|
| Благослови всіх, Ісусе милий, Що твоїм страстям честь віддають, Хай Твоя жертва додасть нам сили Пройти побідно ту земну путь. Ісусе наш, Ти муки і страсті терпів за нас! Не дай нам пропасти! В безпам'ятство впасти... Від душ зубожіння храни повсякчас Не дай нам вернути ту злую годину Коли в вінку з терня вели на розп'яття. Нашу рідну матір, нашу Україну, Почорнілу з горя, в одяжі з лахміття... І вона терпіла за гріхи чужії, Над своїми дітьми розпинала руки Мукою каралась, котру лиходії Людом розсівали, наче чорні круки... |
Хто се? Чий голос щоночі просить: "Хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю, ненечко! Крихітку хлібця". Хто водить за мною запалими очима - криницями, очима у які перелилися всі страждання, муки й скорботи роду людського і розпинає душу мою на хресті всевишньої печалі? Чий же мільйоноголосий стогін у мені? Хто щоночі будить, стогне, квилить, плаче і веде у холодну ріку, де розлилися не води, а сльози мого народу? У ній ні дна, ні берегів... |
|
· · ·
Боже наш, Ісусе Христе, Спасителю, розважаючи над муками та терпінням Твоїм, пам'ятаємо водночас душі померлих у те страшне лихоліття, просимо, як розбійник на Хресті, "Пом'яни їх Господи, коли прийдеш у Царство Своє". |
||
 |